В Україні аліменти можуть виплачуватися не лише на утримання дітей, а й одному з подружжя. За певних обставин дружина або чоловік мають право вимагати матеріальної допомоги від другого з подружжя, зокрема у зв’язку з непрацездатністю, вагітністю, доглядом за маленькою дитиною або дитиною з інвалідністю. Таке право може виникати під час шлюбу, а в передбачених законом випадках зберігатися й після розлучення.
Водночас сам факт шлюбу або розлучення не означає автоматичного права на щомісячні виплати. Закон встановлює різні підстави для утримання, і для кожної з них потрібно враховувати окремі умови. Розглянемо, коли можна стягнути аліменти на дружину або чоловіка, як визначається їхній розмір, які документи потрібні та як звернутися до суду.
Зміст
- Хто має право на утримання від дружини або чоловіка
- Утримання непрацездатного чоловіка або дружини
- Аліменти після розлучення: коли зберігається право
- Утримання дружини під час вагітності та догляду за дитиною
- Коли чоловік має право на утримання через догляд за дитиною
- Утримання того з подружжя, хто доглядає дитину з інвалідністю
- Чи можливі виплати без зареєстрованого шлюбу
- Як визначають розмір і строк виплат
- Як домовитися про утримання без суду
- Як стягнути утримання через суд і які документи потрібні
- Коли право на утримання припиняється
- Практичний приклад
- Поширені запитання
- Законодавство та офіційні джерела
Хто має право на утримання від дружини або чоловіка
Стаття 75 Сімейного кодексу України передбачає обов’язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати одне одного. Однак право вимагати аліменти в судовому порядку залежить від установлених законом умов. Загальною підставою є непрацездатність одного з подружжя, його потреба в матеріальній допомозі та можливість другого з подружжя таку допомогу надавати.
Крім цієї загальної підстави, Сімейний кодекс передбачає спеціальні права, зокрема для вагітної дружини, того з батьків, із ким проживає маленька дитина, а також особи, яка здійснює постійний догляд за дитиною з інвалідністю. Для таких випадків діють особливі правила, і не завжди потрібно доводити власну непрацездатність або відсутність доходу.
| Ситуація | Правова підстава |
|---|---|
| Один із подружжя непрацездатний і потребує допомоги | Стаття 75 СК України |
| Право на утримання виникло або збереглося після розлучення | Стаття 76 СК України |
| Дружина вагітна або проживає з маленькою дитиною | Стаття 84 СК України |
| Чоловік проживає з маленькою дитиною | Стаття 86 СК України |
| Один із подружжя доглядає дитину з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду | Стаття 88 СК України |
| Особи тривалий час проживали сім’єю без реєстрації шлюбу | Стаття 91 СК України за відповідних умов |
Важливо відрізняти аліменти на утримання одного з подружжя від аліментів на дитину. Це самостійні правові вимоги, які можуть існувати одночасно. Наприклад, мати може отримувати кошти на дитину та за наявності окремих підстав вимагати утримання для себе. Загальні правила дитячих виплат розглянуто в матеріалі «Аліменти на дитину в Україні: основні правила та порядок дій».
Утримання непрацездатного чоловіка або дружини
За частиною другою статті 75 Сімейного кодексу України право на утримання має той із подружжя, хто є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, а другий із подружжя може її надавати. Для цієї підстави необхідно оцінювати всі три умови. Непрацездатними в розумінні статті 75 вважаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або мають інвалідність I, II чи III групи.
При цьому відсутність роботи сама по собі не підтверджує непрацездатності. Наприклад, якщо чоловік працездатний, але тимчасово не працевлаштований, це ще не означає автоматичного виникнення права на аліменти за загальною нормою статті 75. Водночас він може мати право на утримання за іншою спеціальною підставою, якщо відповідні умови передбачені законом.
Чи має значення розмір пенсії або інших доходів
Так, але потребу в матеріальній допомозі не можна визначати виключно за порівнянням доходу з прожитковим мінімумом. Рішенням Конституційного Суду України від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024 частину четверту статті 75 СК України, яка встановлювала саме такий обмежувальний критерій, визнано неконституційною.
Тому для оцінки потреби в допомозі мають значення реальні доходи та необхідні витрати непрацездатної особи. Наприклад, пенсія може перевищувати прожитковий мінімум, але через постійні витрати на лікування, догляд та інші необхідні потреби особа все одно може потребувати матеріальної підтримки. Водночас суд також оцінює можливість другого з подружжя надавати таку допомогу.
Аліменти після розлучення: коли зберігається право на утримання
Розірвання шлюбу не завжди припиняє право на матеріальну підтримку. За статтею 76 Сімейного кодексу України право на утримання, що виникло під час шлюбу, може зберігатися після його розірвання. Закон також передбачає окремі випадки, коли право на утримання виникає або реалізується після розлучення.
- Непрацездатність до розлучення або протягом року після нього. За умови потреби в допомозі та можливості колишнього чоловіка або дружини її надавати.
- Непрацездатність унаслідок протиправної поведінки другого з подружжя. Закон передбачає спеціальні умови, зокрема коли інвалідність настала пізніше одного року після розлучення.
- Наближення до пенсійного віку. За визначених умов право може виникати, якщо на момент розлучення до пенсійного віку залишалося не більше п’яти років, а подружжя спільно проживало у шлюбі не менш як десять років.
- Неможливість здобути освіту або працювати через сімейні обставини. За спеціальних умов працездатна особа може мати право на утримання протягом трьох років після розлучення.
Наприклад, дружина багато років займалася вихованням дітей і веденням домашнього господарства, через що не мала можливості працювати чи отримати освіту. Після розлучення вона може оцінити наявність підстав для утримання за частиною четвертою статті 76 СК України. Проте потрібно довести передбачені законом обставини, потребу в допомозі та можливості колишнього чоловіка.
Важливо не плутати ці підстави зі звичайною ситуацією, коли після розлучення одна сторона має менший дохід. Сама різниця в доходах колишнього подружжя не означає автоматичного права на аліменти. Потрібна конкретна законна підстава.
Утримання дружини під час вагітності та догляду за дитиною
Стаття 84 Сімейного кодексу України встановлює спеціальне право дружини на утримання під час вагітності та у зв’язку з проживанням із нею дитини. За цією нормою вагітна дружина має право на матеріальну підтримку від чоловіка. Також дружина, з якою проживає дитина, може мати право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, закон передбачає право дружини на утримання до досягнення дитиною шести років за відповідних умов. Для застосування цієї підстави необхідно підтвердити обставини, на які посилається заявниця.
Особливість: право на утримання за статтею 84 СК України не залежить від того, чи працює дружина, і від її матеріального становища. Водночас обов’язковою умовою залишається можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Таке право може існувати і після розірвання шлюбу.
Наприклад, якщо мати працює дистанційно та отримує власний дохід, це саме по собі не виключає її права на утримання за відповідною підставою. Однак суд має перевірити обставини, передбачені законом, зокрема факт проживання з нею дитини та можливості платника.
Коли чоловік має право на утримання через догляд за дитиною
Сімейний кодекс України передбачає відповідні права не лише для матері. Стаття 86 регулює право чоловіка на утримання, якщо дитина проживає разом із ним. Зокрема, чоловік, із яким проживає дитина, може вимагати утримання від дружини — матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, відповідний строк може становити до шести років. При цьому право чоловіка на утримання не залежить від його працевлаштування чи матеріального становища, але закон вимагає, щоб дружина могла надавати матеріальну допомогу.
Таке право може зберігатися і після розлучення. Отже, якщо маленька дитина фактично проживає з батьком, не потрібно автоматично вважати, що утримання другого з подружжя може вимагати лише жінка. Водночас необхідно підтвердити всі умови конкретної правової підстави.
Утримання того з подружжя, хто доглядає дитину з інвалідністю
Окреме правило містить стаття 88 Сімейного кодексу України. Якщо один із подружжя проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, та опікується нею, він може мати право на утримання від другого з подружжя. Для цього необхідно, щоб другий із подружжя мав можливість надавати матеріальну допомогу.
Закон передбачає, що таке право не залежить від працездатності або матеріального становища того з батьків, хто доглядає дитину. Водночас потрібно підтвердити інвалідність дитини, потребу в постійному сторонньому догляді, факт спільного проживання та здійснення відповідного догляду.
Право на утримання за цією підставою пов’язане з періодом проживання з дитиною та опікування нею. Воно не обмежується автоматично трьома або шістьма роками, як у випадках, передбачених статтями 84 та 86. Тому для правильного вибору правової підстави важливо розрізняти догляд за маленькою дитиною і постійний догляд за дитиною з інвалідністю.
Чи можна вимагати утримання без зареєстрованого шлюбу
За загальним правилом права та обов’язки подружжя пов’язані з офіційно зареєстрованим шлюбом. Однак стаття 91 Сімейного кодексу України передбачає окремі випадки утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Зокрема, якщо жінка та чоловік тривалий час проживали однією сім’єю, а один із них став непрацездатним під час спільного проживання, можуть застосовуватися відповідні положення статті 76 СК України. Також закон передбачає окремі права у зв’язку з проживанням із їхньою дитиною та доглядом за нею.
Проте самого факту романтичних стосунків або спільного проживання протягом нетривалого часу недостатньо для автоматичного виникнення такого права. У відповідних справах необхідно встановити фактичні сімейні відносини та інші умови конкретної правової норми.
Як визначають розмір і строк аліментів на дружину або чоловіка
Стаття 80 Сімейного кодексу України передбачає можливість присудження аліментів одному з подружжя у частці від заробітку або доходу другого з подружжя та/або у твердій грошовій сумі. Конкретний розмір визначає суд з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
При цьому для утримання дружини або чоловіка немає універсального правила про обов’язкове стягнення 1/4 доходу чи конкретної фіксованої суми. Такі показники не можна автоматично переносити з процедур стягнення аліментів на дітей. Суд оцінює відповідну правову підставу, потреби одержувача та можливості платника.
Приклад визначення суми
Припустимо, непрацездатна дружина має щомісячний дохід 5 000 грн, а її обґрунтовані необхідні витрати становлять 9 000 грн. Вона може пояснювати потребу в додатковій допомозі, надавши докази доходів, стану здоров’я та витрат. Але різниця між доходами й витратами в розмірі 4 000 грн не означає, що суд автоматично присудить саме цю суму.
Необхідно також установити матеріальні можливості другого з подружжя та врахувати інші істотні обставини. Для вимог, пов’язаних із вагітністю чи доглядом за дитиною, застосовуються особливі правила, тому характер необхідних доказів може бути іншим.
З якого моменту присуджуються виплати
За статтею 79 Сімейного кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються від дня подання позовної заяви. За передбачених законом умов можливе стягнення за минулий час, але не більш як за один рік. Для цього необхідно підтвердити, що позивач вживав заходів для отримання утримання, однак не міг його отримати через ухилення відповідача.
Строк виплат залежить від конкретної підстави. Наприклад, для утримання через інвалідність значення може мати строк її встановлення, а для утримання у зв’язку з проживанням із маленькою дитиною — передбачені законом вікові межі. Тому дату початку і завершення платежів потрібно визначати з урахуванням відповідної норми та судового рішення.
Як домовитися про утримання дружини або чоловіка без суду
Сімейний кодекс України дозволяє врегулювати питання матеріальної підтримки за домовленістю сторін. Відповідно до статті 77 утримання може надаватися у грошовій або натуральній формі за згодою подружжя. Якщо сторони хочуть визначити конкретні юридичні зобов’язання, можна розглянути укладення договору про надання утримання.
За статтею 78 СК України такий договір укладається письмово й нотаріально посвідчується. У ньому сторони можуть передбачити умови, розмір і строки виплат. У разі невиконання договору закон передбачає можливість стягнення аліментів на підставі виконавчого напису нотаріуса за відповідних правових умов.
Крім того, стаття 89 СК України дозволяє подружжю або колишньому подружжю за визначених законом умов домовитися про припинення права на утримання в обмін на нерухоме майно або одноразову грошову виплату. Такі правочини мають спеціальні вимоги до оформлення, тому їх не слід замінювати простою розпискою.
Як стягнути утримання дружини або чоловіка через суд
Якщо добровільно домовитися не вдалося, особа, яка має право на утримання, може звернутися до суду з позовом. Для цього необхідно визначити конкретну правову підставу: непрацездатність, вагітність, догляд за дитиною чи іншу обставину, передбачену Сімейним кодексом України.
Позовна заява повинна відповідати статтям 175–177 Цивільного процесуального кодексу України. У ній потрібно зазначити обставини, на яких ґрунтується право на утримання, обраний спосіб стягнення та докази заявлених вимог.
Покроковий порядок звернення
- Визначте підставу. З’ясуйте, яка стаття Сімейного кодексу України застосовується до вашої ситуації.
- Зберіть документи. Підготуйте докази шлюбу, розлучення, непрацездатності, вагітності або догляду за дитиною залежно від вимоги.
- Оцініть матеріальні обставини. За потреби підготуйте документи про доходи, витрати та можливість другого з подружжя надавати допомогу.
- Визначте розмір вимоги. Обґрунтуйте тверду суму, частку доходу або інший передбачений законом спосіб.
- Складіть позов. Виконайте процесуальні вимоги до змісту заяви та додатків.
- Подайте документи до суду. Перевірте правила підсудності та спосіб подання.
- Отримайте рішення. За необхідності організуйте його примусове виконання.
Які документи можуть знадобитися
- Свідоцтво про шлюб або документ про його розірвання, якщо це стосується заявленої підстави.
- Документи про непрацездатність, інвалідність або досягнення пенсійного віку — за відповідної вимоги.
- Медичні документи щодо вагітності, якщо заявляється утримання на цій підставі.
- Свідоцтво про народження дитини та докази її проживання із заявником — для вимог щодо догляду за дитиною.
- Документи про інвалідність дитини й необхідність постійного стороннього догляду — за статтею 88 СК України.
- Відомості про доходи, необхідні витрати й матеріальні можливості сторін, якщо вони мають значення для спору.
- Розрахунок заявленої суми та інші підтвердні документи.
Якщо певні докази неможливо отримати самостійно, за передбачених законом умов можна просити суд витребувати їх відповідно до статті 84 ЦПК України. При цьому необхідно конкретно зазначити, який доказ потрібний і чому його неможливо отримати без сприяння суду.
Загальну структуру позову пояснено в матеріалі «Позов про стягнення аліментів: як підготувати й подати». Водночас зразок позову щодо утримання дитини не можна використовувати без змін для вимоги про утримання одного з подружжя: правові підстави та предмет доказування відрізняються.
Судовий збір та виконання рішення
Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення позивачів у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору. При цьому потрібно правильно визначити характер заявлених вимог. Інші можливі витрати, зокрема на правничу допомогу, оцінюються окремо.
Після ухвалення рішення, якщо платник добровільно не виконує зобов’язання, може знадобитися отримання виконавчого листа та звернення до державного або приватного виконавця. Порядок отримання документа пояснено в матеріалі «Як отримати виконавчий лист у справі про аліменти».
Коли право дружини або чоловіка на утримання припиняється
Підстави припинення права на утримання залежать від того, за якою нормою воно виникло. Стаття 82 Сімейного кодексу України передбачає припинення права за загальною підставою, зокрема у разі поновлення працездатності або реєстрації повторного шлюбу з одержувачем утримання.
Для виплат у зв’язку з вагітністю або проживанням із дитиною діють спеціальні положення статей 85 та 87 СК України. Зокрема, правове значення можуть мати припинення вагітності, смерть дитини, передання дитини на виховання іншій особі або судове виключення відповідних відомостей про батька чи матір з актового запису про народження.
Крім того, стаття 83 СК України передбачає окремі підстави для позбавлення одного з подружжя права на утримання або обмеження його строком за рішенням суду. Наприклад, значення можуть мати нетривалість шлюбних відносин або інші обставини, прямо визначені законом.
Не слід автоматично поширювати правила припинення однієї категорії утримання на всі інші. Якщо змінилися обставини, необхідно перевірити відповідну правову підставу й належний порядок зміни або припинення виплат.
Практичний приклад: утримання дружини після розлучення
Припустимо, подружжя розлучилося, коли їхній спільній дитині був один рік. Дитина залишилася проживати з матір’ю. Батько сплачує аліменти на дитину, але матеріальної допомоги колишній дружині не надає. Мати хоче з’ясувати, чи має вона право на окремі виплати для себе.
У цій ситуації потрібно оцінити застосування статті 84 Сімейного кодексу України. Якщо підтверджено передбачені законом умови, зокрема проживання дитини з матір’ю та можливість батька надавати матеріальну допомогу, колишня дружина може вимагати власного утримання до досягнення дитиною трьох років.
При цьому аліменти на дитину та утримання колишньої дружини є окремими платежами. Для отримання утримання колишній дружині необхідно домовитися про виплати або звернутися до суду з відповідною вимогою. Розмір визначається з урахуванням законодавчих правил та обставин справи.
Поширені запитання
Чи можна вимагати аліменти на дружину без розлучення?
Так. Право на утримання може виникати під час шлюбу за умовами статей 75, 84 або інших відповідних положень Сімейного кодексу України. Для цього необов’язково спочатку розривати шлюб. Водночас потрібно підтвердити конкретну законну підставу для вимоги.
Чи може дружина отримувати аліменти на себе, якщо вже отримує кошти на дитину?
Так, за наявності окремих правових підстав. Аліменти на дитину й утримання дружини — різні зобов’язання. Наприклад, за умовами статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина до трьох років, може мати право на власне утримання від чоловіка — батька дитини.
Чи може працююча дружина вимагати утримання до трьох років дитини?
Так. Стаття 84 Сімейного кодексу України передбачає, що відповідне право не залежить від працевлаштування та матеріального становища дружини. Проте необхідно підтвердити інші умови, зокрема можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Чи може чоловік отримувати аліменти від дружини?
Так. Наприклад, за статтею 75 СК України чоловік може мати право на утримання через непрацездатність і потребу в допомозі. За статтею 86 можливе утримання чоловіка, з яким проживає маленька дитина. Конкретні умови залежать від обраної правової підстави.
Чи можна вимагати утримання через кілька років після розлучення?
У певних випадках — так. Стаття 76 Сімейного кодексу України передбачає різні підстави та строки, зокрема пов’язані з непрацездатністю, наближенням до пенсійного віку або неможливістю працювати через сімейні обставини. Потрібно перевірити, чи відповідає ситуація конкретній нормі закону.
Який мінімальний розмір аліментів на дружину або чоловіка?
Для утримання одного з подружжя закон не встановлює універсального мінімального розміру, аналогічного мінімальному гарантованому розміру аліментів на неповнолітню дитину. Суд визначає суму за правилами статті 80 СК України з урахуванням істотних обставин.
Чи впливає новий шлюб одержувача на виплату аліментів?
Стаття 82 СК України передбачає припинення права на утримання за відповідною загальною підставою у разі реєстрації повторного шлюбу. Однак для окремих спеціальних підстав утримання необхідно враховувати відповідні положення Сімейного кодексу України. Тому юридичні наслідки нового шлюбу потрібно оцінювати залежно від підстави, на якій присуджені виплати.
Законодавство та офіційні джерела
Право дружини або чоловіка на матеріальне утримання регулюється главою 9 Сімейного кодексу України. Для правильного застосування цих положень важливо враховувати конкретну підставу вимоги та рішення Конституційного Суду України щодо визначення потреби в матеріальній допомозі.
- Сімейний кодекс України — статті 75–83 щодо загального права на утримання подружжя, виплат після розлучення, розміру та припинення зобов’язання.
- Сімейний кодекс України — статті 84–91 щодо утримання під час вагітності, догляду за дітьми, договорів та окремих прав осіб, які не перебувають у шлюбі.
- Рішення Конституційного Суду України від 29.10.2024 № 1-р/2024 — щодо неконституційності частини четвертої статті 75 СК України.
- Цивільний процесуальний кодекс України — вимоги до позовної заяви, доказування та розгляду цивільних справ.
- Закон України «Про судовий збір» — правила звільнення позивачів від сплати судового збору за відповідними аліментними вимогами.
- Закон України «Про виконавче провадження» — порядок примусового виконання судових рішень.
Головне: дружина або чоловік можуть мати право на матеріальне утримання як під час шлюбу, так і після його розірвання. Таке право виникає лише за передбачених законом умов: непрацездатності та потреби в допомозі, вагітності, догляду за маленькою дитиною або інших спеціальних обставин. Перед зверненням до суду необхідно визначити правильну правову підставу, підготувати докази та обґрунтувати розмір вимоги. Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної правничої консультації.