Заява про міжнародне стягнення аліментів: куди подавати та які документи готувати

Якщо один із батьків проживає або працює за кордоном і не сплачує аліменти, одержувач може скористатися міжнародною процедурою стягнення. Для цього необхідно підготувати заяву про міжнародне стягнення аліментів і документи, які підтверджують право на утримання дитини. Порядок звернення залежить від того, чи є вже судове рішення, у якій державі перебуває платник та який міжнародний договір застосовується. За певних умов документи можна подати через Міністерство юстиції України, не виїжджаючи особисто до іншої країни.

Найчастіші труднощі виникають через неправильно обраний вид заяви, неповний пакет документів або невідповідний переклад. Наприклад, для визнання українського судового рішення за кордоном потрібні одні матеріали, а для первинного встановлення аліментів — інші. Також важливо перевірити, чи поширюється відповідна міжнародна конвенція саме на вашу справу. Розглянемо, куди подавати заяву про міжнародне стягнення аліментів, які документи готувати та як правильно оформити звернення.

Зміст

Яку заяву про міжнародне стягнення аліментів потрібно подавати

Поняття міжнародного стягнення аліментів охоплює декілька юридично різних процедур. Стаття 10 Гаазької конвенції 2007 року передбачає різні види заяв залежно від того, чи існує рішення про аліменти та де його було ухвалено. Тому починати потрібно не з пошуку універсального зразка, а з визначення конкретної правової ситуації. Від цього залежатимуть зміст заяви, перелік додатків і порядок подання.

СитуаціяЯкий вид звернення розглядати
Український суд уже присудив аліменти, але платник перебуває за кордономЗаява про визнання та виконання рішення в іншій державі.
Рішення вже ухвалене або визнане в державі, де потрібно отримати коштиЗаява про виконання відповідного рішення.
Рішення про аліменти ще немаєЗа відповідних умов — заява про встановлення аліментного зобов’язання в запитуваній державі.
Визнання наявного рішення неможливе або у ньому відмовлено на передбачених Конвенцією підставахУ визначених випадках — заява про встановлення нового рішення.

Якщо український суд уже ухвалив рішення, основним завданням зазвичай є забезпечення його виконання за місцем проживання або роботи платника. Водночас якщо рішення відсутнє, спочатку потрібно визначити компетентний суд або орган, який може встановити аліменти. Детальніше початкові дії розглянуто в матеріалі «Аліменти, якщо платник живе за кордоном: з чого почати». Якщо ж рішення вже існує, корисною буде стаття про виконання українського рішення про аліменти за кордоном.

Як перевірити застосовний міжнародний договір

Для багатьох міжнародних аліментних справ застосовується Гаазька конвенція від 23 листопада 2007 року про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання. Вона передбачає співпрацю центральних органів договірних держав, процедури визнання та виконання рішень, а також окремі механізми встановлення аліментів. Проте не можна вважати, що Конвенція автоматично діє щодо будь-якої держави світу. Необхідно перевірити участь обох країн, чинність договору та сферу його застосування.

Таку перевірку можна здійснити за офіційною таблицею держав — учасниць Конвенції на сайті HCCH. Важливо враховувати дати набрання чинності, заяви й застереження відповідних держав. Наприклад, якщо платник працює у Польщі або Німеччині, потрібно визначити міжнародну процедуру, яка застосовується саме до такого звернення. Самого факту перебування країни в Європейському Союзі для вибору документів недостатньо.

Важливо щодо повнолітніх дітей. Україна під час ратифікації Конвенції 2007 року скористалася передбаченим нею застереженням щодо застосування Конвенції до аліментних зобов’язань стосовно дітей віком до 18 років. Відповідні положення містить Закон України № 26-VII про ратифікацію Конвенції. Тому для утримання повнолітньої дитини, яка навчається, необхідно окремо перевірити можливість застосування цього механізму. Не слід автоматично використовувати ту саму форму, що й для неповнолітньої дитини.

Якщо Конвенція 2007 року не застосовується, можуть мати значення інші міжнародні договори, зокрема Конвенція ООН 1956 року про стягнення аліментів за кордоном, двосторонні договори або законодавство відповідної держави. Для різних міжнародних механізмів в Україні передбачені окремі процедурні правила. Тому не потрібно поєднувати вимоги декількох конвенцій в одному пакеті документів без відповідної правової підстави.

Куди подавати заяву про міжнародне стягнення аліментів, якщо ви проживаєте в Україні

За статтею 9 Гаазької конвенції 2007 року міжнародна заява через центральні органи подається до центрального органу держави проживання заявника для передачі до відповідного органу іншої держави. Центральним органом України є Міністерство юстиції України. Якщо заявник проживає в Україні та його справа підпадає під Конвенцію, документи можуть подаватися до Міністерства юстиції безпосередньо або через відповідне міжрегіональне управління. Порядок таких звернень регулюється Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства юстиції № 2904/5 від 15 вересня 2017 року.

Перед відправленням документів необхідно уточнити актуальну адресу, допустимий спосіб подання та кількість потрібних примірників. Контактні дані центральних органів публікуються також в офіційному довіднику Гаазької конференції. Якщо заявник постійно проживає в іншій країні, маршрут через центральні органи зазвичай починається з держави його проживання, а не визначається громадянством. Тому українцю, який живе в Польщі чи Німеччині, потрібно перевірити компетенцію відповідного місцевого центрального органу.

Якщо заява стосується конкретної держави, варто окремо враховувати її процедурні особливості. Наприклад, підготовка звернення до Польщі може відрізнятися від подання матеріалів до Німеччини вимогами щодо перекладів та органів виконання. Для цих випадків підготовлено окремі матеріали про стягнення аліментів із платника в Польщі та стягнення аліментів із платника в Німеччині.

Які відомості необхідно зазначити в міжнародній заяві

Стаття 11 Гаазької конвенції 2007 року визначає основні відомості, які повинна містити міжнародна заява. Перед заповненням формуляра доцільно зібрати необхідні дані та зіставити їх із документами. Особливу увагу потрібно приділити правильному написанню імен, дат народження та адрес, оскільки такі відомості використовуються для ідентифікації осіб за кордоном. Якщо певна інформація невідома, її не потрібно вигадувати.

  • Вид заяви. Визнання та виконання рішення, виконання наявного рішення або встановлення аліментів.
  • Дані заявника. Прізвище, ім’я, дата народження, адреса проживання та контактні відомості.
  • Дані платника. ПІБ, дата народження, відома адреса, місце роботи та інші дані для ідентифікації.
  • Відомості про дитину. Ім’я, дата народження та інформація про особу, яка потребує утримання.
  • Підстава вимоги. Родинні відносини, реквізити судового рішення та зміст аліментного зобов’язання.
  • Інформація про платежі. Належні суми, отримані перекази й заборгованість за наявності.
  • Банківські реквізити. Дані, необхідні для подальшого перерахування стягнутих коштів.

Якщо точна адреса платника невідома, зазначте останнє відоме місце проживання, країну перебування, роботодавця або інші достовірні відомості. За статтею 6 Конвенції центральні органи можуть сприяти встановленню місцеперебування боржника та отриманню необхідної фінансової інформації. Однак це не означає, що будь-яка особа може отримати конфіденційні дані платника без відповідної процедури. Важливо використовувати лише законні канали отримання та передачі інформації.

Які документи додати до міжнародної заяви про аліменти

Перелік додатків залежить від того, чи вже існує рішення про аліменти. Для його визнання та виконання за Гаазькою конвенцією 2007 року важливе значення має стаття 25. Якщо ж потрібно вперше встановити аліменти, застосовуються інші правила та вимоги до доказів. Тому не варто використовувати один універсальний список для всіх міжнародних звернень.

Якщо рішення українського суду вже є

Для звернення про визнання та виконання рішення відповідно до статті 25 Конвенції можуть знадобитися такі документи:

  • Повний текст українського судового рішення про стягнення аліментів.
  • Документ, який підтверджує можливість примусового виконання рішення в Україні.
  • Підтвердження належного повідомлення відповідача про судовий розгляд або рішення — якщо це необхідно за обставинами справи.
  • Розрахунок аліментної заборгованості із зазначенням дати, станом на яку її визначено, якщо заявляється борг.
  • Відомості про порядок автоматичного коригування платежів, якщо вони необхідні для виконання рішення.
  • Інші документи, передбачені відповідною міжнародною процедурою.

Не всі перелічені документи обов’язкові абсолютно в кожному випадку. Наприклад, підтвердження повідомлення відповідача має особливе значення, якщо він не брав участі в розгляді справи. Також необхідно розрізняти документ про можливість виконання рішення та звичайну копію судового акта. Якщо в Україні вже існує виконавче провадження, порядок отримання розрахунку боргу описано в статті «Заборгованість за аліментами: як перевірити суму та отримати розрахунок».

Якщо рішення про аліменти ще немає

Якщо аліменти ще не присуджені, за відповідних умов можна розглядати міжнародну заяву про встановлення аліментного зобов’язання. У цьому випадку необхідно підготувати документи, які підтверджують походження дитини та інші юридично значущі обставини. Залежно від процедури можуть знадобитися відомості про потреби дитини, доходи сторін та докази родинних відносин. Конкретний набір матеріалів визначається застосовним міжнародним договором і законодавством держави розгляду.

Водночас у певних ситуаціях можна звернутися до суду України, а після отримання рішення — використати міжнародну процедуру його виконання. Такий вибір потребує перевірки підсудності та можливості визнання рішення за кордоном. Для первинного оформлення аліментів корисним буде матеріал «Як подати на аліменти: порядок дій для одержувача». Якщо ж походження дитини від відповідного платника юридично не встановлене, може знадобитися окрема процедура встановлення батьківства.

Де взяти формуляр і як правильно його заповнити

Для процедур за Гаазькою конвенцією 2007 року доступні відповідні формуляри та матеріали, підготовлені в межах Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Їх можна знайти на офіційному ресурсі HCCH щодо міжнародного стягнення аліментів. Перед завантаженням потрібно визначити точний вид заяви та її правову підставу. Неправильно обрана форма може призвести до необхідності повторного оформлення документів.

Під час заповнення формуляра рекомендується дотримуватися такої послідовності:

  1. Перевірте назву форми та відповідність обраній міжнародній процедурі.
  2. Вкажіть особисті дані сторін відповідно до офіційних документів.
  3. Зазначте державу, в якій необхідно встановити або виконати аліментне зобов’язання.
  4. Внесіть відомі відомості про адресу, роботодавця та інші дані платника.
  5. Зіставте реквізити судового рішення й суму боргу з підтвердними документами.
  6. Перевірте контактні та банківські реквізити заявника.
  7. Зазначте всі додатки та збережіть копію підготовленого пакета.

Особливу увагу потрібно приділити транслітерації імен та прізвищ. Якщо в різних документах особу зазначено по-різному, це може ускладнити її ідентифікацію. За статтею 12 Конвенції формуляр про передачу заяви між центральними органами оформлює відповідний центральний орган. Його не потрібно плутати з основною заявою одержувача аліментів.

Переклади, апостиль та засвідчення документів

Вимоги до мови документів регулюються, зокрема, статтею 44 Гаазької конвенції 2007 року. За відповідними правилами документи подаються мовою оригіналу з перекладом офіційною мовою запитуваної держави або іншою прийнятною для неї мовою. Тому англійський переклад не можна автоматично вважати достатнім для будь-якої країни. Перед замовленням перекладів необхідно уточнити вимоги конкретної міжнародної процедури.

Стаття 41 Конвенції 2007 року передбачає звільнення від легалізації та аналогічних формальностей у межах її застосування. Однак це не скасовує спеціальних вимог щодо належного оформлення копій і перекладів документів. Якщо звернення здійснюється за іншим міжнародним договором, правила можуть відрізнятися. Тому не потрібно автоматично замовляти апостиль на кожен документ лише через те, що його подаватимуть за кордон.

Також доцільно уточнити кількість примірників заяви та додатків. Для окремих процедур можуть знадобитися комплекти українською та іноземною мовами. Якщо документи підготовлено не за встановленими вимогами, компетентний орган може попросити їх уточнити або подати повторно. Тому перевірка перекладів і засвідчення до відправлення допомагає уникнути непотрібних витрат.

Як подати документи та що відбувається далі

Після підготовки заяви та додатків документи необхідно передати належному компетентному органу. Якщо використовується процедура через центральні органи за Гаазькою конвенцією 2007 року, відповідні установи здійснюють передбачену договором передачу й обмін інформацією. Заявнику важливо зберегти підтвердження відправлення та контактні дані органу, який прийняв матеріали. Надалі можуть надходити запити щодо уточнення інформації або додаткових документів.

Стаття 12 Конвенції передбачає, що центральний орган запитуваної держави повинен підтвердити отримання заяви протягом шести тижнів. Крім того, протягом трьох місяців після підтвердження отримання він повинен повідомити про стан розгляду. Важливо, що ці строки стосуються відповідних повідомлень між органами, а не гарантованого початку виплати аліментів. Фактичне виконання залежить від процедури визнання рішення, доходів платника й законодавства іншої держави.

Якщо після подання заяви платник добровільно погасив частину боргу, про це необхідно повідомити орган, який веде міжнародну процедуру. Так само потрібно своєчасно передавати нові відомості про адресу боржника, його роботу або зміну банківських реквізитів заявника. Це допоможе правильно визначити залишок заборгованості та уникнути подвійного стягнення. Якщо паралельно діє українське виконавче провадження, відповідні платежі необхідно враховувати й у ньому.

Конфіденційність. Якщо розкриття адреси заявника або дитини створює загрозу безпеці, про це необхідно повідомити центральний орган до передачі документів. Стаття 40 Конвенції передбачає захист інформації, розголошення якої може загрожувати здоров’ю, безпеці або свободі людини. У такому випадку необхідно уточнити належний порядок зазначення контактних відомостей у міжнародній заяві. Захист персональних даних має враховуватися протягом усієї процедури.

Скільки коштує міжнародне стягнення аліментів і чи потрібен адвокат

Гаазька конвенція 2007 року передбачає спеціальні положення щодо адміністративних витрат і доступу до правничої допомоги. Зокрема, відповідні питання регулюються статтями 8 та 14–17 Конвенції. Для окремих заяв щодо утримання дітей передбачено сприятливі умови доступу до необхідних процедур. Водночас це не означає, що заявник за будь-яких обставин не матиме витрат на переклади, документи або інші супутні дії.

Звернення через центральні органи не завжди вимагає обов’язкового наймання іноземного адвоката. Проте правнича допомога може бути корисною, якщо існує спір щодо міжнародної юрисдикції, заборгованості або належного повідомлення платника про судовий розгляд. Також додаткова допомога може знадобитися у разі відмови у визнанні рішення. Перед оплатою юридичних послуг доцільно з’ясувати, які механізми допомоги доступні за відповідним міжнародним договором.

Приклад: які документи підготувати, якщо є українське рішення про аліменти

Припустимо, мати проживає з неповнолітньою дитиною в Україні, а батько працює в Німеччині. Український суд уже присудив аліменти, але протягом кількох місяців платежі надходили нерегулярно. Мати хоче отримувати кошти за місцем роботи платника та стягнути накопичену заборгованість. Для цього необхідно визначити міжнародний механізм, підготувати судові документи й підтвердити суму боргу.

  1. Перевірити застосування Гаазької конвенції 2007 року до конкретної вимоги.
  2. Визначити належний вид заяви — за відповідних умов про визнання та виконання українського рішення.
  3. Отримати в українському суді необхідні документи та підтвердження виконуваності рішення.
  4. Отримати актуальний розрахунок заборгованості з урахуванням фактичних переказів.
  5. Уточнити форму міжнародної заяви, мову перекладу та необхідну кількість примірників.
  6. Подати матеріали через належний центральний орган і зберегти підтвердження подання.

Це умовний приклад послідовності дій, а не універсальний перелік документів для кожної країни. Якщо українського рішення немає, потрібно використовувати іншу процедуру. Якщо дитина вже повнолітня, необхідно окремо перевірити сферу дії міжнародного договору. Головне — сформувати пакет відповідно до конкретної правової ситуації, а не надсилати документи до кількох установ навмання.

Поширені запитання

Чи можна подати міжнародну заяву, якщо точна адреса платника невідома?

Так, відсутність точної адреси не завжди робить звернення неможливим. Важливо зазначити всі відомі дані про країну проживання, останню адресу, роботодавця та інші відомості для ідентифікації. За відповідних умов центральні органи можуть сприяти встановленню місцеперебування боржника. Проте можливості такого пошуку залежать від міжнародної процедури й законодавства держави.

Чи обов’язково мати рішення українського суду?

Не завжди. Стаття 10 Гаазької конвенції 2007 року передбачає також окремі заяви про встановлення аліментного зобов’язання в іншій державі. Однак можливість такого звернення залежить від міжнародного договору, підсудності та обставин справи. Якщо українське рішення вже існує, зазвичай необхідно оцінити насамперед процедуру його міжнародного виконання.

Чи достатньо сканованої копії рішення та перекладу?

Не завжди. Для визнання та виконання рішення за Конвенцією 2007 року можуть знадобитися додаткові документи, передбачені статтею 25. Зокрема, це може бути підтвердження можливості виконання рішення або належного повідомлення відповідача. Тому перед поданням потрібно перевірити весь пакет відповідно до конкретної процедури.

Чи потрібен апостиль на українське рішення про аліменти?

Стаття 41 Гаазької конвенції 2007 року передбачає звільнення від легалізації та аналогічних формальностей у межах її застосування. Водночас можуть існувати спеціальні вимоги до належного оформлення копій і перекладів. Якщо звернення здійснюється за іншим міжнародним договором, правила потрібно перевіряти окремо. Тому апостиль не слід оформлювати автоматично без визначення застосовної процедури.

Куди подавати заяву, якщо одержувач аліментів сам проживає за кордоном?

За механізмом центральних органів Гаазької конвенції 2007 року заява, як правило, подається через центральний орган держави проживання заявника. Тому українське громадянство саме по собі не означає, що звертатися потрібно виключно до Міністерства юстиції України. Відповідний орган можна знайти через офіційний довідник HCCH. Можливість прямого звернення до іноземної установи необхідно перевіряти окремо.

Законодавство та офіційні джерела

Порядок міжнародного стягнення аліментів визначається міжнародними договорами України та відповідними нормативними актами Міністерства юстиції. Для процедур за Гаазькою конвенцією 2007 року особливе значення мають статті щодо видів заяв, співпраці центральних органів, визнання рішень і вимог до документів. Перед поданням необхідно враховувати участь відповідної держави в договорі та її заяви й застереження. Основні офіційні джерела наведено нижче.

Важливо. Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної правничої консультації. Належний вид заяви, перелік документів, вимоги до перекладів та спосіб подання залежать від міжнародного договору й країни, у якій планується стягнення. Перед відправленням документів необхідно уточнити актуальні вимоги компетентного органу та правові обставини конкретної справи.